Антибулінгова програма

Антибулінгова програма
Школа І-ІІІ ступенів № 95 Шевченківського району м. Києва

ВСТУП

Основним завданням сучасної школи, що підтверджується й поширюється Міністерством освіти і науки України є створення нового освітнього простору, головними засадами якого є створення безпечного освітнього середовища, а також забезпечення прав, свобод та інтересів дітей. Концепція «Нова українська школа» (НУШ) вимагає реформування існуючого алгоритму розвивальної, корекційної та профілактичної роботи, адже дуже часто в закладах освіти постає проблема булінгу та порушення норм поведінки учнями, що не дозволяє в повному обсязі досягти поставлених демократичних орієнтирів.

Антибулінгова програма ( далі Програма) регулює стосунки між усіма учасниками освітнього процесу.

Головною метою Програми у закладі освіти є навчання дітей і дорослих безпечній взаємодії в освітньому процесі, а також захист дітей від насильства, дискримінації та зловживань з боку однолітків і дорослих (батьків, опікунів або працівників закладу освіти).

Розділ І

Завдання Антибулінгової програми

Основні завдання Програми:

• визначити поняття «булінгу» та його види; виявити чинники, які перешкоджають безпеці учасників освітнього процесу;
• відпрацювати систему узгоджених поглядів і уявлень учасників освітнього процесу на освітнє середовище школи;
• скласти доступний алгоритм реагування та протидії булінгу;
• сформулювати конкретні рекомендації учасникам освітнього процесу щодо послідовності реагування на випадки насильницької поведінки, булінгу в закладі освіти.

Розділ ІІ

Булінг

Булінг (знущання, цькування, залякування) – це зарозуміла, образлива поведінка, пов'язана з дисбалансом влади, авторитету або сили. Булінг проявляється в багатьох формах: є вербальна, фізична, соціальна форми булінгу, а також кіберзалякування.

1. Вербальний булінг

Словесне знущання або залякування за допомогою образливих слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й неповажні коментарі про кого-небудь (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, фізичний стан, особливості стилю одягу і т. п.).

2. Фізичний булінг

Фізичне залякування або булінг за допомогою агресивного фізичного залякування полягає в багаторазово повторюваних ударах, стусанах, підніжках, блокуванні, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином.

3. Соціальний булінг

Соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, харчування не за обіднім столом, гра, заняття спортом чи громадська діяльність.

4. Кіберзалякування

Кіберзалякування (кібернасильство) або булінг у кіберпросторі полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах. Сексистські, расистські та подібні їм повідомлення створюють ворожу атмосферу, навіть якщо не спрямовані безпосередньо на дитину.

Розділ ІІІ

Реагування та протидія булінгу

I. Процедура/послідовність кроків і реагування на зафіксовані прояви насильницької поведінки щодо учнів/дорослого у школі різними сторонами:

Учень або учениця об’єкт булінгу:

1. Голосно і твердо, дивлячись в обличчя кривднику, каже: «СТОП. Припини (називає неприйнятну дію)». Якщо дія повторюється, тоді крок 2.
2. Якщо поблизу є дорослий, звернутися до нього з проханням допомогти зупинити ситуацію.
3. Невідкладно повідомити класного керівника свого класу про випадок, який стався.
4. Зустрітись зі шкільним практичним психологом стосовно випадку.

Учень або учениця, поведінка якого/якої була зафіксована і класифікована як булінгова (булер/булерка):

1. Миттєво припинити поведінку, яку класифікують насильницькою, в будь-якому прояві до будь-якої дитини та/чи дорослого у школі.
2. Визнати в розмові з класним керівником вчинене порушення.
3. Слідувати плану роботи, розробленому шкільним практичним психологом та іншими спеціалістами, врегулювати власний психологічний стан та психологічний клімат у класі.
4. Проявляти самоконтроль.

ІІ. Процедура/послідовність кроків і реагування на зафіксовані прояви насильницької поведінки щодо учнів/дорослого у школі різними сторонами.

Дитина, яка стала свідком булінгу або акту насильницької поведінки:

1. Миттєво звернутися до будь-якого дорослого, який перебуває поблизу, з проханням допомогти зупинити ситуацію.
2. Невідкладно повідомити класного керівника свого класу про випадок, що стався, якщо інцидент зафіксований серед однокласників.
3. Брати участь у загальних подіях класу за участі класного керівника та практичного психолога щодо врегулювання психологічно-емоційного клімату.

Працівник школи (вчитель, класний керівник та ін.), який став свідком булінгу або акту насильницької поведінки повинен:

1. Миттєво зупинити неприйнятні дії
2. Дізнатися імена та прізвища учасників події. Невідкладно повідомити класного керівника класу про зафіксований акт насилля, надати детальну інформацію про обставини ситуації
3. Вжити невідкладних дисциплінарних превентивних заходів: нагадати правила школи та наслідки їх порушення.

Класний керівник, який дізнався про випадок булінгу з дитиною свого класу:

1. Заспокоїти, розрадити, нормалізувати поведінку всіх учасників акту насильницької поведінки.
2. Визначити, чи цей випадок підпадає під визначення «булінг». Якщо цей акт насильницької поведінки не класифікується як булінг, провести розмову з учасниками події щодо її причин та запобігання такого в майбутньому. Якщо є проявом булінгу – тоді крок 3.
3. Провести розмову з класом з метою нагадати про Антибулінгову програму школи та неприпустимість булінгу у школі.
4. У той же день повідомити батьків суб’єкта і об’єкта булінгу про ситуацію під час особистої зустрічі.
5. У той же день повідомити практичного психолога школи про випадок булінгу у класі.
6. У той же день зафіксувати випадок булінгу в Журналі щоденного обліку роботи практичного психолога.
7. У співпраці з практичним психологом школи, соціальним педагогом, класним керівником, координатором шкільної служби порозуміння план індивідуальної роботи з класом для нормалізації психологічного клімату, а також провести індивідуальну роботу з учасниками акту насильницької поведінки.

ІІІ. Кроки батьків:

Батьки дитини, яка поскаржилася на булінгову поведінку щодо неї:

1. Повідомити класного керівника про скарги дитини і підозри на булінг, переконатися, що у школі зафіксований і мав місце випадок булінгу, про який розказує дитина.
2. Обговорити скарги дитини на випадок насильницької поведінки щодо неї під час особистої зустрічі з класним керівником і практичним психологом школи.
3. Поговорити з дитиною про неможливість проявів в школі та необхідність співпрацювати із практичним психологом, соціальним педагогом, координатором шкільної служби порозуміння та класним керівником до нормалізації психоемоційного стану дитини і психологічного клімату в класі.
4. Зустрітися з практичним психологом школи щодо усунення наслідків булінгу.
5. У разі рекомендацій практичного психолога школи звернутися до позашкільного психолога чи психотерапевта. У цьому випадку регулярно повідомляти практичного психолога школи про етапи і результати роботи.
6. Відвідати щонайменше 2 зустрічі з практичним психологом школи задля профілактики виникнення в подальшому таких випадків.
7. Постійно надавати й отримувати від класного керівника зворотний зв’язок щодо емоційного стану дитини.

Батьки дитини, у якої зафіксували булінгову поведінку:

1. Прийти на зустріч із класним керівником, психологом та отримати детальну інформацію стосовно проявів дитини та обставин ситуації, що склалася.
2. Ознайомитись із записом у Журналі щоденного обліку роботи практичного психолога. У разі відмови витяг із журналу з описом ситуації надсилають на поштову адресу батьків рекомендованим листом чи на електронну пошту вказану батьками.
3. Поговорити з дитиною про неприпустимість булінгу у школі та необхідність співпрацювати зі практичним психологом школи, соцальним педагогом, класним керівником, координатором шкілної служби порозуміння до нормалізації психоемоційного стану дитини і психологічного клімату в класі.
4. Співпрацювати з практичним психологом школи, відвідати щонайменше 2 зустрічі щодо усунення наслідків булінгу та задля профілактики виникнення в подальшому таких випадків.
5. Звертатися до позашкільного психолога чи психотерапевта за рекомендацією практичного психолога школи чи за власним бажанням. У такому разі регулярно повідомляти шкільного психолога про етапи та результати роботи.
6. Постійно надавати й отримувати від класного керівника зворотний зв’язок щодо емоційного стану дитини.

ІV. Кроки практичного психолога школи, соціального педагога щодо роботи з усіма залученими учасниками булінгу:

1. У той же день зафіксувати випадок булінгу в Журналі щоденного обліку роботи практичного психолога зі слів класного керівника, дитини - об’єкту/суб’єкту булінгу, батьків, інших сторін учасників випадку булінгу.
2. У співпраці з класним керівником розробити план індивідуальної роботи з класом для нормалізації психологічного клімату, а також провести індивідуальну роботу з учасниками акту насильницької поведінки.
3. Провести щонайменше 2 зустрічі з батьками обох сторін конфлікту щодо усунення наслідків та профілактичних заходів.
4. У разі потреби, рекомендувати батькам звернутися до позашкільного психолога чи психотерапевта. У цьому випадку регулярно підтримувати контакт із позашкільними спеціалістами та обмінюватися інформацією, коригувати план індивідуальною роботи з учасниками акту насильницької поведінки.
5. Ввести спостереження за всіма учасниками булінгу, акумулювати та аналізувати інформацію від класного керівника, вчителів, батьків тощо до повного відновлення сприятливого психологічного клімату у класі та емоційного стану дітей.

V. Кроки класного керівника, практичного психолога школи, соціального педагога щодо роботи зі свідками/пасивними учасниками булінгу:

1. Провести розмову-нагадування з класом щодо неприпустимості проявів булінгу і насильницької поведінки в школі.
2. Провести позапланові класні активності, під час яких діти проявляють себе з менш звичних сторін, мають змогу зблизитися та налагодити відносини.

VI. Кроки заступника директора з виховної роботи, координатора шкільної служби порозуміння «Коло друзів»:

1. Кожного навчального року складати план роботи школи з протидії булінгу (цькуванню).
2. Кожного навчального року складати план роботи шкільної служби порозуміння «Коло друзів».
3. Під час весняних канікул проводити тренінг для групи учнів 6-8 класів «Навички безконфліктного спілкування учнів».
4. Під час осінніх канікул проводити тренінг для майбутніх медіаторів з числа учнівської молоді «Базові навички медіатора/медіаторки служби порозуміння закладу освіти».
5. Проводити профілактичні заходи для учасників освітнього процесу, з метою популяризації відновних практик (медіації та Кола) як мирного врегулювання конфліктів в закладі освіти.
6. За запитом учасників освітнього процесу проводити медіації для вирішення конфліктів мирним шляхом.

VIІ. Кроки працівників школи:

Працівник школи, який зазнав булінгу від учня/групи учнів:

1. Назвати неприйнятну поведінку «булінгом» і нагадати про недопустимість проявів булінгу в школі.
2. Повідомити класного керівника про випадок булінгу.
3. Підтвердити письмово випадок булінгу відповідною заявою.
4. Повідомити директора школи про цей випадок.

VIІІ. Моніторинг за реалізацією Програми Директор Школи призначає уповноважену особу за реалізацію Антибулінгової програми.

Призначена особа відповідає за реалізацією Програми, реагування на будь-які сигнали щодо її порушення, а також за внесення пропозицій стосовно внесення змін до Програми.

Кожні півроку (січень, червень) відповідальна особа повинна проводити загальний моніторинг рівня виконання вимог Програми працівниками школи.

Під час проведення такого моніторингу працівники школи, учні, батьки можуть подавати пропозиції стосовно внесення змін до Програми та повідомляти про порушення її вимог на території школи.

На основі результатів анкет, опитування працівників школи, учнів, батьків відповідальна особа має підготувати звіт та передати його директору школи, внести необхідні зміни до Програми та повідомити про них працівників школи.

Функціональні обов’язки уповноваженої особи за реалізацію Антибулінгової програми:

• отримання повідомлень про ризики для дітей і реагування на них;
• проведення не рідше ніж два рази на рік моніторингу рівня виконання вимог Програми та реагування на будь-які сигнали щодо її порушення;
• підготовка звіту за результатами анкет, опитування працівників школи;
• консультування працівників школи щодо конкретних випадків порушення безпеки дитини;
• роз’яснення у разі потреби батькам, дітям положень Програми, надання інформації щодо їх змін;
• інформування (у разі потреби) про випадки порушення безпеки дитини (ризики, загрози, насильство) компетентних установ, таких як поліція, служба у справах дітей;
• прийом та реєстрація Заяв про випадки булінгу (цькуванню) в закладі освіти.

Розділ IV

Алгоритм щодо попередження булінгу

Загальні рекомендації

• Ознайомлення учасників освітнього процесу з нормативно-правовою базою та регулюючими документами щодо превенції проблеми насилля в освітньому середовищі.
• Проведення зустрічей, круглих столів, семінарів, тренінгів із залученням представників правоохоронних органів, служб соціального захисту, медичних установ та інших зацікавлених організацій.
• Запровадження програми правових знань у формі гурткової, факультативної роботи.
• Організація роботи із конфліктології та психології.
• Створення інформаційних куточків для учнів із переліком організацій, до яких можна звернутися у ситуації насилля та правопорушень.
• Ознайомлення учителів і дітей з інформацією про прояви насильства та його наслідки.
• Консультації - форма роботи з батьками, яка передбачає надання фахівцями психологічної служби допомоги батькам із різних проблем родинного виховання.
• Педагогічний консиліум - форма спілкування учнів, учителів, фахівців психологічної служби закладу освіти та батьків, метою якої є цілісне, різнобічне вивчення особистості учня, вироблення єдиної педагогічної позиції;
• Визначення головних напрямів удосконалення виховного процесу зусиллями вчителів, батьків, самого учня; тренінги спілкування, методики оволодіння аутотренінгом.
• Для успішного попередження та протидії насильству треба проводити заняття з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.

Для успішного попередження та профілактики насильницької поведінки, в т.ч. булінгу у Школі І-ІІІ ступенів № 95, виконуються такі дії:

• Вестибюль, поверхи, їдальня, контролюються черговими вчителями, черговими учнями, технічними працівниками школи.
• Окремо визначені туалети для дітей різної статі, визначені окремо туалети для персоналу.
• Використання Інтернету в школі є максимально керованим.
• Учню або учениці залишати територію школи після прибуття і до закінчення уроків згідно розкладу занять можна лише з дозволу батьків і за згодою класного керівника.
• Школа навчає персонал навичкам ненасильницького спілкування у вигляді лекцій, тренінгів, практичних занять.
• Постійно проводяться загальношкільні заходи, до яких залучаються батьки, члени родин, громадські діячі, мешканці мікрорайону: благодійні ярмарки та волонтерські акції; День здоров’я, спортивні змагання, творчі конкурси.

Практичний психолог школи:

• веде регулярну корекційну роботу впродовж навчального періоду з класами, окремими групами дітей, індивідуальні зустрічі з дітьми задля уникнення проявів насильницької поведінки;
• відповідно до затвердженого плану роботи, досліджує психологічний клімат у класі, групову динаміку класу, емоційний стан учнів, проводить соціометрію для отримання інформації про взаємовідносини серед дітей. Отриману інформацію використовує для формування та корегування роботи психолога з класом;
• шляхом спостереження та аналізу розпізнає в учнів і працівників школи проблеми в міжособистісному спілкуванні адаптації до навчального колективу і надає їм своєчасну соціальну-психологічну допомогу;
• постійно цікавиться інформацією про можливі інші профілактичні заходи, а також методи роботи як із кривдниками, так і з жертвами булінгу, проводять самостійно або запрошує зовнішніх спеціалістів для навчання шкільного персоналу практикам профілактики булінгу та роботи з випадками булінгу.

У школі проводиться просвітницька робота з батьками щодо уникнення та розпізнавання насильницької поведінки до дитини/дитиною.

На початку навчального року кожний класний керівник проводить заняття, присвячені профілактиці булінгу та насильству. На першому – знайомить із Антибулінговою політикою, на решті – опрацьовує з дітьми різні схеми дій у тій чи іншій ситуації.

Перед початком навчального року для працівників заступник директора з навчально-виховної роботи проводить ознайомчу зустріч щодо Антибулінгової програми школи, надає чіткі інструкції та роз’яснення стосовно протидії, реагування та профілактики насильницької поведінки у школі, ознайомлює із Планом роботи школи з протидії булінгу (цькуванню).

На сайті школи розміщено Антибулінгову програму школи та єдині правила поведінки здобувачів освіти.